- Що Ви читали останнім часом?
- Завершую одразу кілька книг, різними мовами. Українською - товстелезний 7-й том «Темної Вежі» Кінґа в чудовому перекладі Олени Любенко. Дуже радий, що саґа українською доступна тепер в повному обсязі. Польською - свіжесенький «Час Харона» Марека Краєвського, який оформлюватиму. Це вже третя книга Марека з львівського циклу, і анітрохи не поступається попереднім. Англійською – «Texas Death Row», хроніка страчених у Техасі за допомоги хімічної ін´єкції: хто, за що, коли, остання їжа, останні слова, дуже життєствердне читання. І білоруською - Васіль Бикав – «Пахаджанє» - короткі депресивні притчеві оповідки - оце якраз дається важко, бо всі вони з різними сюжетами, але на одну мораль: «Чим би все не починалося, триватиме це препаскудно, а закінчиться ще гірше».

 - Що плануєте прочитати?
- Запланував осилити, нарешті, «Хроніки Нарнії» в ориґіналі - надибав всі томи, для загального розвитку хочеться. Як кажуть, вартий уваги білоруський роман Юрія Станкевіча «П´яўка». Також маю чималий перелік того, що оформлюю і оформлюватиму - оскільки маю звичку читати то, то без читання не лишуся - від кіберпанку до молодої поезії.

- Які книжки можете порадити для прочитання іншим?
- Сподобався роман Артура Клінава «Шалом» - взагалі білоруську літературу варто читати, там маса цікавого. Хочеться, щоби читали чудовий роман Наталки Бабіної «Рыбін горад» - якраз перевидання вийшло. Непересічне читання і цеглинний роман Маріам Петросян «Дом в котором» - в укрліті нема навіть, що поруч ставити. А з класичного пораджу виняткову серію «Смолоскипу» "Розстріляне відродження" - там маса незаяложених цікавинок без поразкової риторики.

Фото: avtura.com.ua